Ігрова залежність – стара проблема сучасності

Сьогодні все частіше в нашому лексиконі з’являється словосполучення “Ігрова залежність” або не всім зрозуміле іноземне слово “гемблінг”. Ігровий розлад в міжнародній класифікації хвороб визначений як патерн ігрової поведінки, що характеризується порушенням контролю над ігровим процесом, перевищенням бажання грати перед іншою повсякденною діяльністю та інтересами, незважаючи на негативні наслідки. За літературними даними окремо розрізняють проблемний та патологічний гемблінг. Проблемний гемблінг описує ситуацію, коли гра починає серйозно заважати основним заняттям людини, міжособистісним відносинам і фінансовому стану. Патологічний гемблінг – це вже захворювання, що має свої діагностичні критерії.

Наукові дослідження свідчать про наявність у загальній популяції від 3% до 5% проблемних гравців та 1% тих, хто має вже залежність. Проблемний гемблінг більш поширений серед чоловіків та молодих людей, ніж серед жінок та людей похилого віку. В загальній популяції розповсюдженість патологічної схильності до азартних ігор серед чоловіків та жінок варіює від 2:1 до 3:1. Поширеність ігрового розладу серед людей, які мають залежність від психоактивних речовин (алкоголь, стимулятори, героїн і т.п.) за різними даними становить від 10% до 18%. Вважається, що більш тяжкий перебіг захворювання характерний для жінок – вони в 3 рази швидше втягуються в небезпечне захоплення та важче піддаються психотерапії. Залежність від азартних ігор серед підлітків та молодих людей зустрічається в 2-4 рази частіше, ніж серед дорослих. Частота проблемного та патологічного гемблінгу серед підлітків та молодих людей становить від 2,8% до 8,1%, при чому співвідношення хлопців до дівчат складає 5,7%:0,6%. Важливою особливістю щодо початку гемблінгу в ранньому віці є частий супровід його іншими психічними розладами, зокрема, зловживанням алкоголем/наркотиками, а також депресією.

Взагалі, мало хто на сьогодні може сказати, коли вперше виникли азартні ігри. Гральні кістки, ігрові автомати, рулетка, ставки на перегонах, лотереї, азартні ігри в карти покер, надмірне та довготривале використання мобільних телефонів, комп’ютерів, – це далеко не повний перелік азартних ігор, в які грає населення на планеті Земля. Існують дані, що перша письмова згадка про азартну гру – ставки на кінських перегонах (Китай, 2300 рік до н.е.). Ігри виникають у різних цивілізаціях. У Стародавньому Тибеті ігорні діаграми були накреслені на дахах храмів; у греків є міф про Зевса та Афродіту, які підкидають кості для визначення долі героя, а в «Іліаді» Гомер описував олімпійських богів, що грали у лотерею для визначення переможця бою; у Стародавньому Римі правителі заради розваги плебеїв проводили лотереї та безкоштовно роздавали квитки.
З розвитком цивілізації й виникненням великих міст, азартні ігри почали проводити на гучних базарах та в постоялих дворах. Перші ігорні будинки («саsіnо» у перекладі з італійської – будиночок) з’явилися у Римській імперії. Перший указ, який регламентував азартні ігри, був виданий в Іспанії в 1276 році королем. Він же створив першу ігорну енциклопедію, де були описані правила шахів та нард. Першою відомою жінкою, закоханою в азартні ігри, була королева Шотландії Марія Стюарт.
Дев’ятнадцяте сторіччя додало до іміджу ігорних закладів нові штрихи: з’явився якісний сервіс, став розкішним і комфортним внутрішній інтер’єр, а охорона у входу стала обмежувати доступ у казино, пропускаючи усередину громадян, що респектабельно виглядали. Азартні ігри стали модним хобі, а казино — місцем, де обов’язково було побувати кожному, хто вважав себе заможною людиною.

Початок азартних ігор в Інтернеті датується приблизно 1994-1995 рр. (у 2002 р. в Інтернеті вперше була виграна сума, що перевищувала $1 млн).

За даними ВООЗ, особа, яка має ігровий розлад, буде демонструвати протягом щонайменше 12 місяців відсутність контролю над своїми ігровими звичками та продовжувати свою ігрову активність, незважаючи на виникнення негативних наслідків на сімейне, соціальне та особисте життя, а також на освіту чи роботу.

Члени сім’ї, де є гравець, не мають право відчувати себе в безпеці, емоційно та фінансово. Важливо захистити себе від будь-якої шкоди, яка може виникнути у зв’язку з проблемою члена родини чи друга внаслідок азартних ігор. Взаємодія із такою людиною може бути виснажливою, тому необхідно використовувати свою енергію для зміни, в першу чергу, вашої власної ситуації. Необхідно пам’ятати, що дуже важко примусити члена сім’ї чи друга визнати, що його азартні ігри є проблемою, важко змусити його зупинитися грати. Не треба брати під контроль життя гравця, однак необхідно дати знати людині про ваше бажання допомогти їй, якщо така допомога потрібна. Необхідно з ним поводитися як з рівним, дозволити йому самому нести відповідальність за свою поведінку (наприклад, самостійно вирішувати питання з кредиторами та роботодавцями). Не треба допомагати гравцю брехати і обманювати, крім того, скажіть йому про негативний вплив його поведінки і на ваше життя.
Запам’ятайте! Нажаль, лікування та реабілітація далеко не завжди ефективні. Не чекайте, коли маєте ігрову залежність в родині! Краще це усвідомити коли починаючий гравець тільки входить в таке небезпечне життя!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *