Як Рада впливає на фізичне та психічне здоров’я депутатів

Можливо кожен пересічний українець не проти відвідати “святиню всіх святих” – те місце, де розробляються та приймаються закони, які визначають умови нашого існування. Будівля під куполом. Сесійна зала Верховної Ради України.

Згадую своє перше відвідування, коли мені водночас пощастило втричі. Це було в травні 2015 року на Парламентських слуханнях на тему “Військово-медична доктрина України”. Крім першого відвідування самої будівлі, мені була надана честь постояти протягом 5 хвилин за тою самою трибуною, яку так багато разів я бачила на екрані телебачення, яка не тільки знала, але і відчувала на собі багатьох відомих політичних діячів країни, усіх президентів України. Саме з цієї трибуни вперше за останні 15 років я мала честь говорити про забезпечення національного психічного здоров’я в Україні в межах військово-медичної доктрини (в 2000 році в цьому залі народні обранці приймали Закон України “Про психіатричну допомогу”). Відчуття відповідальності та усвідомлення важливості питань, про які йшла мова на цих Парламентських слуханнях, повністю охопили мою свідомість, що не дало можливості розгледіти саму будівлю та її дизайн.

Другий візит до залу засідань Верховної Ради відбувся в грудні того ж 2015 року, знову на Парламентські слухання про реформу охорони здоров’я, де я мала честь вдруге протягом 5 хвилин виступати та розповідати про психічне здоров’я як важливу складову національної безпеки держави та стабільності в суспільстві. В своєму виступі від імені усіх психіатрів країни я звернулася до депутатів стосовно розгляду двох наших прохань, а саме, терміново розглянути зміни до Закону України”Про психіатричну допомогу” в першому читанні та всіляко сприяти створенню та затвердженню Державної Програми охорони психічного здоров’я населення України. Я можу з гордістю констатувати, що депутати нас почули! Майже через два роки ми вже мали Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги, прийнятий ВР України 14.11.2017 року та схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1018-р Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року.

Не можу не згадати ще про один візит до будівлі ВР України, але не сесійної зали, а парламентських комітетів, де мене звинуватили головним корупціонером країни, хоча пізніше вибачились, розібравшись (почуття цієї ситуації заслуговують на окрему увагу).

Другий мій візит до ВР України був більш усвідомленим. Мені дісталося сісти на робоче місце народного депутата Мустафи Найема. Я зробила фото цього місця з надписом прізвища народного депутата та відправила з гордістю це фото знайомим та друзям. Моя увага на початку була привернута до партеру з його секторною системою розміщення депутатів. Я довго розглядала розташування усіх партій в сесійній залі та намагалася знайти в цьому логіку або закладений зміст. Моя увага була привернута на кольори тканини та дерев’яні меблі, які, здалося, увібрали в себе всі нюанси політичного та ідеологічного життя нашої країни. Це не можна уявити собі, що вони бачили й чули за стільки років! Я чомусь тоді подумала про їхнє психічне здоров’я… В наступному 2019 році ця будівля буде святкувати свої 80 років. Може з історичної точки зору це взагалі глибоке дитинство, але скільки ж відбулося історичних змін саме за цей період!

Звернула увагу на покриття підлоги та стелю. Купол з металу і скла, що забезпечує приміщення природним світлом. В центрі куполу розташована кришталева люстра з кольоровим склом, яка начебто нагадує соняшник, що є символічним для України. Самодостатній стіл президії на підвищеній частині підлоги, ложа для уряду; ложа Президента України, ложа для поважних гостей, балкон для дипломатів, преси та гостей. І звичайно ж, трибуна для доповідача.

Весь час знаходження в сесійній залі мене не покидало якесь дивне відчуття, яке так і не знайшло тоді своє усвідомлення…

Після Парламентських слухань прочитала історичну довідку про цю будівлю. Була здивована, що загальна площа сесійної зали складає близько 650м². І це для роботи 450 народних обранців. Це 1,4 м² загальної площі сесійної зали на кожного депутата. А якщо забрати площу для президії, уряду, Президента України, для дипломатів, преси та гостей, мені даже страшно подумати скільки залишиться саме для кожного депутата. І після цього я зрозуміла те своє дивне відчуття. Поруч із почуттям гордості, радості та усвідомлення причетності до історичних подій, я відчувала певний дискомфорт від недостатності місця, простору, повітря та світла. І тоді я чомусь подумала про охорону праці законотворців.

Існують в Україні норми площі на одного пацієнта в лікарні, робочого кабінету лікаря, маніпуляційної кімнати, складів, що в розпорядженні сестри-господарки, а також норми площі при утриманні тварин в зоопарках та при веденні сільського господарства, риб в акваріумах, дельфінів в басейнах та т.п.

Чи розповсюджується на народних депутатів Закон України “Про охорону праці” та санітарні правила устрою і державні будівельні норми України? Чи думали про санітарні умови роботи депутатів ще в 1936 році архітектор В. Заболотний та державна комісія, яка прийняла будинок українського парламенту з оцінкою “відмінно”? Чи стало актуальним це питання під час реставраційних робіт в 1985 році та в 1990 роках, зазнавши певної реконструкції та декомунізації, що мала продовження в 2008 році за ініціативи Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка (з зали прибрали комуністичну символіку)!

Згідно ст.21 Закону України “Про охорону праці”, необхідно дотримуватися вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва та реконструкції підприємств. Чому б Міністерству охорони здоров’я України не прийняти наказ про затвердження державних санітарних правил та норм утримання сесійної зали ВР України та організації законодавчого процесу?

Якщо ми говоримо про необхідність змін в роботі нашого законодавчого органу держави, а саме, електронну систему голосування, явку депутатів на роботу, інші дисциплінарні питання, тривалість сесій та перерв, зменшення загальної кількості депутатів та кількість жінок-депутатів у ВР України, ми не можемо оминути питання санітарних норм організації роботи даної інституції, що має значення як для фізичного, так і психічного здоров’я депутатів, а значить і якості рішень та законів, які вони приймають.

Коли це буде здійснено, то, я сподіваюсь, що робота ВР України стане ефективною та результативною.

 

Джерелоwww.obozrevatel.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *