Розширене засідання ПК ОР

Про функціонування медичної галузі Чернігівщини в нових умовах фінансування, а також про інші актуальні питання роботи системи охорони здоров’я області йшлося 13 січня на розширеному засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО.

 

  Участь у засіданні взяли Голова обласної ради Ігор Вдовенко, голова постійної комісії, Генеральний директор КНП «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Микола Дейкун, начальник Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації Петро Гармаш, начальник управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради Владислав Кухар, народний депутат України Валерій Зуб, керівники медичних закладів Чернігівщини, а також начальник управління Північного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України Юлія Сєдая разом зі своїм заступником Дмитром Кущем.

  На початку засідання Валерій Зуб наголосив – перед системою охорони здоров’я Чернігівщини стоїть низка питань, вирішення яких дозволить ефективно їй функціонувати та забезпечувати якісну допомогу жителям регіону. Це і перехід медичних закладів у комерційні неприбуткові підприємства, що дасть змогу заключити договори із НСЗУ, їхня комп’ютеризація, реєстрація лікарів тощо. « Залишилося небагато часу, термін – до квітня 2020 року. Тому це треба зробити якомога швидше, аби не опинитися поза увагою НСЗУ та створювати зайве навантаження на місцеві бюджети», – зазначив народний депутат. Відтак Микола Дейкун звернув увагу на низку актуальних питань, які можуть стати на заваді нормального функціонування галузі охорони здоров’я області, а саме – нерівномірне фінансування медичних закладів та подальша доля монопрофільних установ, які відчувають нині і, можливо, будуть відчувати у подальшому дефіцит коштів. « За кожним з таких закладів стоять люди, медичні працівники. Втім, вважаю, що у таких умовах доцільним буде об’єднання закладів із фінансово забезпеченими установами. Крім того, необхідно звернути увагу і на таку проблему, як відсутність у жодному із бюджетів коштів на енергоносії та комунальні послуги. НСЗУ це не фінансує, тому вихід лише один – прямий контакт у цьому плані із керівництвом держави», – зауважив Микола Дейкун.

  У свою чергу Юлія Сєдая презентувала роботу НСЗУ у розрізі реформування вітчизняної системи охорони здоров’я та визначила головні завдання, що стоять на шляху тісної співпраці медичних закладів Чернігівщини із цією структурою, яка нині є органом центральної виконавчою влади та переймається фінансуванням через Програму медичних гарантій. У виступі посадовець наголосила – надання медичних послуг насамперед означає, що всі громадяни мають доступ до них без фінансових витрат. До гарантованого пакета входитиме спеціалізована і високоспеціалізована медична допомога як амбулаторна, так і стаціонарна, медична реабілітація, паліативна, екстрена медична допомога, допомога при пологах та вагітності тощо. А для того, щоб мати доступ до Програми медичних гарантій, заклади охорони здоров’я повинні бути автономізованими, комп’ютеризованими та підключеними до електронної системи охорони здоров’я. Відтак Юлія Сєдая схвально відгукнулася про роботу закладів області на шляху їхньої автономізації та комп’ютеризації , адже понад 90% таких закладів вже перейшли у статус некомерційних підприємств, 75 % – комп’ютеризовані. Зазначалося, що нині автономізованими медичними закладами вторинного і третинного рівнів здійснюється другий етап запровадження реформи системи фінансування меддопомоги, яким передбачено підключення до медичної інформаційної системи (МІС) та реєстрація у системі «Електронне здоров’я» – «e-Health». «Загалом готовність закладів Чернігівщини до укладання договорів із НСЗУ становить 62,81% – хороший показник», – зазначила Юлія Сєдая.

  Також фахівці НСЗУ зауважили, що понад 30 медичних закладів Чернігівщині нині фінансово забезпечені, а от для інших 22 необхідно віднайти кошти з обласного (153 млн грн), міських (74 млн грн), районних (15,5 млн грн) бюджетів. Гості підтримали думку, що для збереження мережі існуючих закладів області необхідне об’єднання фінансово нестабільних установ із багатопрофільними лікарнями, пошук інших шляхів фінансування через надання платних послуг. Це, зокрема, стосуватиметься дитячих санаторіїв, патолого-анатомічного бюро, госпіталю для інвалідів війни, лікувально-фізкультурного диспансеру, Обласного центру інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя, спеціалізованих закладів, що надають допомогу чорнобильцям тощо.

  Присутні на засіданні керівники медичних закладів поставили представникам НСЗУ низку запитань, що стосувалися алгоритмів реєстрації лікарів, фінансового забезпечення лікування невідкладних станів, зокрема, у кардіології, поширення фінансових гарантій на потреби фтизіатричної служби, генетичної експертизи, лабораторій. У свою чергу фахівці НСЗУ наголосили, що вирішення багатьох із питань належать до компетенції профільного міністерства, з представниками якого у лікарів буде можливість поспілкуватися наприкінці січня під час зустрічі у Чернігові.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *