Реабілітація атовців: давайте дамо відповідь на 5 основних питань

Вирішила написати своє бачення проблемної ситуації після прочитаної інформації в соціальній мережі “Фейсбук” на сторінці заступника Генерального прокурора – Головного військового прокурора України Анатолія Матіоса. Повністю підтримую його думку: “… ця прикра ситуація змушує з сумом констатувати, що наявність значного матеріального ресурсу не гарантує його раціонального і ефективного використання, а робота органів виконавчої влади по реабілітації воїнів поки що з боку держави, є просто катастрофічно руйнівною і байдужою до тих, хто втратив здоров’я, захищаючи країну”.

Починаючи з 2014 року скільки вже було на тему психологічної реабілітації проговорено, написано, проведено круглів столів, нарад, організовано нових структур, установ, закладів, підготовлено фахівців, витрачено міжнародних та державних коштів. В 2015 році 18 березня виданоУказ Президента України № 150 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції”. Розпорядження КМ України від 12 липня 2017р. № 475-р отримано документ “Про схвалення Концепції Державної цільовоїпрограми з фізичної, медичної, психологічноїреабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції на період до 2022 року”. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017р. № 1018-р схвалено “Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року”. Не можна не сказати про проведену колосальну роботу із значними витратами людського фактору та часу для розробки законопроекту “Про реабілітацію”.

Маю пряме відношення до питання психологічної реабілітації. Може хотілося б більше, але не сталося. В 2014 році я увійшла до складу робочої групи при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників АТО. Мета цієї групи була визначити умови тендеру для проведення торгів на послугу щодо психологічної реабілітації. Багато хто з членів робочої групи залишив її з часом. Причини були різні. Я не погодилася з запропонованими умовами тендеру, офіційно написала свою професійну думку з цього питання, яку кожен член робочої групи відправляв електронною поштою. Після цього мене вже не запрошували на засідання. Але історія на цьому не завершилася.

В 2016 році я отримала повістку до слідчого органу в якості свідка, як член робочої групи при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників АТО. Було з’ясовано, що майже 50% державних коштів витрачені нецільове і на 13 керівників закладів, що виграли тендер, заведені кримінальні впровадження. Скільки цікавого я тоді почула під час допиту! Яким професійно підкованим був слідчий! Він запитав про міжнародні практики та стандарти, наукові дослідження з даного питання, проведені в Україні, критерії оцінки якості результатів психологічної реабілітації, питому вагу індивідуальних та групових сеансів при роботі з учасниками АТО та інше.

Згадуючи питання слідчого про доказовість термінів проведення і запропонованих схем реабілітації, на думку приходять слова, почуті в Хорватії під час знайомства з їхнім великим досвідом післявоєнного відновлення: “період реабілітації завжди довше ніж період конфлікту”. Що ж тут казати про 14 днів психологічної реабілітації в умовах санаторно-курортного закладу без наявності комплексної індивідуальної реабілітаційної програми для кожного учасника АТО!

Слово “реабілітація” включає 2 значення: повернення втраченої гідності та функціональне відновлення. Зробивши крок в європейську історію становлення системи реабілітації, дізнаємося, що вперше поняттям професійна реабілітація (основне завдання: повернення людей до роботи) з’являється в 1940-1960 рр., коли треба було інтегрувати людей в післявоєнний час. В 70 роки минулого століття відбуваються зміни вектору реабілітаційного процесу. Виникає потреба інтегрувати людей з вадами психічного здоров’я в суспільство, забравши їх з лікарні. У багатьох таких пацієнтів в умовах тривалого перебування в стаціонарі розвивається байдужість, покірливість, залежність та деперсоналізація. 80-ті роки характерні розвитком альтернативних форм обслуговування, а саме, створенням психологічних реабілітаційних центрів та центрів підтримки.Досягненням цього періоду є вперше розуміння необхідності налагодження взаємодії між медичними та соціальними службами, работодавцями та місцевими органами управління. Вперше відчута потреба роботи с пацієнтом в мультидісциплінарній команді. Але постає дуже потужна проблема – це політичне рішення розподілу фінансів. Тільки в 90-ті роки починається розвиток реабілітаційної методології, а з 2000 року– акцент на життя в суспільстві та участі оточуючих. Нажаль, але Україна відстає в модернізації психологічної реабілітації на декілька десятиріч.

За даними 2015 року в Міністерстві охорони здоров’я України нараховувалося 2635 лікарів-психіатрів, 948 лікарів-наркологів, 538 психологів і лікарів-психологів; в Міністерстві соціальної політики України – 375 психологів, Міністерстві інфраструктури України – 73 психолога; Міністерстві оборони України – 540 офіцерів-психологів; Міністерстві внутрішніх справ України – 484 психолога; Міністерстві освіти і науки України – 14832 практичних психологів та в Державній пенітенціарній службі України – 293 психолога. Здається потенціал держави найпотужніший!!! Да ще й держава вирішила фінансувати психологічну реабілітацію! Звичайно, це дуже своєчасно, сучасно та перспективно. Але на жаль, ми живемо в Україні.

Для розбудови будь-якої системи цивілізованим еволюційним шляхом необхідно скерувати зусилля по трьом напрямкам. Перший – ефективне використання наявних ресурсів, зокрема фінансових та кадрів, що є найголовнішим; другий – модернізація існуючої системи та приведення у відповідність до визначених та пріоритетних стандартів; третій – створення нових елементів системи з сучасною ідеологією в межах запланованої стратегії.

Для якісної організації системи психологічної реабілітації учасників АТО ми маємо надати чітку відповідь на 5 основних питань. Яку допомогу потребують ветерани?Соціальну, психологічну, медичну. Де має надаватися ця допомога? За місцем проживання. Хто має надавати допомогу? Мультидисциплінарна команда: соціальний працівник, психолог, лікар, медична сестра, інші. Як надавати допомогу учаснику АТО? Згідно розробленої індивідуальної програми реабілітації. Яка ідеологія процесу психологічної реабілітації? Зміна стаціонарного мислення щодо проведення реабілітаційних заходів, зокрема і в межах санаторно-курортних закладів на амбулаторне.

Важливою складовою процесу психологічної реабілітації є розробка індивідуальної програми для кожного військового, яка має базуватися на визначеному реабілітаційному потенціалі людини та його потребах, включати індивідуальну психотерапію, групову (гомогенну, гетерогенну), сімейну, подружню та інші з чітким визначенням програми проходження, а саме, частота сеансів, їх тривалість, хто має проводити, як і коли, а також економічні розрахунки всіх послуг. Такі програми розробляються на рік або 6 місяців, узгоджуються з військовим, його родиною та структурами, які будуть надавати відповідні послуги, незалежно від підпорядкування цих структур, та звичайно, враховуючи потребу людини.

Три основних кити психологічної реабілітації – це кадри, фінанси та орган управління системою (з урахуванням особливостей і можливостей країни). Кадри є, і в достатній кількості (питання якості кадрів – це процес часу); фінанси також є, скільки їх потрібно, невідомо, розрахунки не проводилися, наявні кошти не використовуються в повному обсязі, ті, що використовуються – нераціонально. Орган управління системою (або я б сказала, платформа, на який будуть вирішуватися основні стратегічні та тактичні питання) відсутній.

Хочу знов повернутися до досвіду Хорватії щодо розбудови системи психологічної реабілітації, де при керівництві держави був створений санітарний штаб, а одним із заступників голови штабу призначений лікар-психіатр, який об’єднав відомих професійних фахівців в сфері охорони психічного здоров’я держави. Перша державна програма тільки для ветеранів – інвалідів була прийнята в 1999 році. Кошти були скеровані на будівництво 33 психосоціальних центрів (4 основних методичних та 29 регіональних) (населення Хорватії 4284889 осіб). Друга програма з розширеними завданнями (вже і для родичів ветеранів – інвалідів) була прийнята в 2005 році і третя – в 2014, яка включала заходи для всіх ветеранів та їхніх родин, а не тільки тих, хто був інвалідом.

Вивчаючи досвід не тільки Хорватії, а також Грузії, Ізраїлю та Америки, дозволю собі не погодитися із тезою Віце-Прем’єра Міністра України Павла Розенко, наведеною в “Цензор.НЕТ” про скерування вирішення проблеми психологічної реабілітації та персональну відповідальність та покарання за затримку фінансування на чиновників Міністерства соціальної політики спільно з Державною службою у справах ветеранів і учасників АТО. Питання психологічної реабілітації – це міжвідомча компетенція, тому відповідальність має бути доручена тільки Прем’єр-Міністру України або його заступнику.

Протягом 5 років ми фахівці психіатри звертаємося до представників законодавчої та виконавчої влади з пропозицією створити Громадську Координаційну Раду з питань охорони психічного здоров’я при КМ України з затвердженим Положенням та планом і графіком роботи (або при ВР України чи при Адміністрації Президента України) для вирішення всіх нагальних питань в цьому напрямку. Така Громадська Координаційна Рада може стати тим недостатнім третім китом – органом управління, який буде вирішувати основні стратегічні та тактичні питання, на платформі якої представники всіх Міністерств та відомств зможуть відпрацьовувати складні міжвідомчі алгоритми, а також долати перешкоди та непорозуміння. І ще дуже важливе – аналогічні Громадські Координаційні Ради будуть створені в кожному регіоні.

А поки в країні в цьому питанні існує хаос. Реабілітацією займаються хто завгодно і як завгодно, називаючи себе відповідними спеціалістами, незважаючи на відсутність спеціальної підготовки та покупаючи один у одного сертифікати з навчання. А держава не контролює цей процес, йде від рішення даної проблеми, намагаючись відсутність реальних практичних результатів обґрунтувати збільшенням затверджених неякісних та недіючих папірців.

Джерелоwww.obozrevatel.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *