Охорона психічного здоров’я в умовах соціально-економічної кризи та процесів глобалізації

Сьогодні з екранів телебачення, в громадському транспорті, з уст чиновників та депутатів, а також з уст пересічних громадян, ми все частіше чуємо професійну психіатричну термінологію. Які для цього існують підстави? Чи можемо ми – професіонали в сфері охорони психічного здоров’я, радіти рівнем обізнаності українців з цього питання, чи навпаки, мусимо бити на сполох.

Нажаль, рівень обізнаності українців питанням охорони психічного здоров’я достатньо низький, індикатором чого і є невідповідні та образливі посилання на професійну психіатричну термінологію; зростання стигматизації сфери надання психіатричної допомоги, як пацієнтів, так і фахівців, а також відповідних організаційних структур.

За даними наукових досліджень психічні розлади частіше зустрічаються серед людей з низьким соціально-економічним статусом. Однак дуже важливим є той факт, що соціально-економічний статус в значній мірі пов’язаний з психічним здоров’ям. Між психічним здоров’ям та соціально-економічним розвитком існує дуже потужна кореляція, і не можна цим зневажати при проведенні соціального, економічного та медичного планування чи реформування, що відбувається сьогодні в Україні. Неможливо отримати позитивний результат від реформування та перспективний розвиток економічної політики в державі без розуміння важливості питань охорони психічного здоров’я населення країни.

Сьогодні в Україні за офіційними даними більше ніж півтора мільйона внутрішніх переселенців і більше мільйона шукають можливостей проживання за межами країни. Доведено, що у таких людей і психічні і соматичні розлади зустрічаються частіше у порівнянні з основною популяцією. Типовими проблемами в даному випадку стають порушення прав людини, низький рівень соціальної підтримки, тривала або постійна дискримінація, розлади адаптації, посттравматичний стресовий розлад, депресія та ризик підвищення частоти інших захворювань.

Дані низькі наукових досліджень доводять про достовірність більш високої частоти суїцидальних думок та самоушкоджень серед переміщених осіб, а також високий рівень булімії та нервової анорексії.

Соціально-економічний розвиток зштовхається впливом глобалізації, яка може мати як позитивний так і негативний вплив на психічне здоров’я людини. Наявність інтернату, що дає можливість миттєвої передачі інформації, швидкі способи пересування, доступ до сучасних технологій, реальний культурний обмін з іншими країнами, наявність наднаціональних політичних інституцій з одного боку та поглиблення в наслідок цього соціальної нерівності з іншого боку впливають на існуючу психіатричну практику та стратегії управління системою охорони психічного здоров’я.

Якщо розглядати збільшення збіднення населення внаслідок глобалізації, то, дійсно, глобалізація має негативний вплив на психічне здоров’я. Бідна країна не може забезпечити населення відповідною адекватною психіатричною та психологічною допомогою та характеризується низьким рівнем соціальної підтримки, що впливає на економічний розвиток країни. Однак вважається, що при правильному управлінні процесом глобалізації, вона може бути інструментом економічного розвитку та зміцнення соціального капіталу.

Важливим вкладом психіатрів та психологів на процес глобалізації є надання високоякісної доказової медичної допомоги з чітким розумінням, що медична допомога надається в конкретному соціальному і політичному контексті, який в значній мірі визначається розробниками стратегій та політиками.

Не залишається без змін від впливу глобальних процесів і клінічна психіатрична та психологічна практика. Підвищується доступність інформації про служби охорони психічного здоров’я через засоби масової інформації (інтернет, фейсбук та інше), збільшується розповсюдженість психічних розладів, які викликані соціально-економічними змінами та іншими життєвими подіями, з’являється різноманітність провайдерів психіатричної та психологічної допомоги з розширенням спектру сучасних доказових підходів до надання психіатричної допомоги, підвищується вплив міжнародних протоколів на процес навчання фахівців сфери охорони психічного здоров’я, на стратегію та політику охорони психічного здоров’я взагалі та на захист прав людини.

Незважаючи на полярність думок про вплив глобалізації на психічне здоров’я, будемо притримуватися позиції про її позитивний вплив на розвиток психіатричної служби України. Впевнені, що ми не проґавимо свій шанс назавжди позбутися шлейфу тоталітарного минулого, досягнувши достатнього рівня освіченості всього населення країни, позбавившись практики вживання професійної психіатричної термінології непрофесіоналами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *