ДО ДНЯ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР

За ініціативи Міністерства охорони здоров’я України та Асоціації медичних сестер починаючи з 1997 року в Україні 12 травня відзначається Всесвітній день медичної сестри.

У цілому для кожного з нас дуже важливі фахівці, які відповідальні за наше з вами життя – медики. Медик – одна з найгуманніших професій на землі, але серед медиків найлюдяніша, найпочесніша та подеколи найважча професія – медична сестра. У всі часи вони були зосередженням милосердя, їх так і називають – сестри милосердя. І. мабуть, не випадково, що важка місія медичної сестри здебільшого лягає на тендітні жіночі плечі. Бо саме жіноче чутливе серце, добрі руки та велике терпіння так необхідні у професії медичної сестри.

Душевність, емоційна культура, здатність до сприйняття переживань ближнього, вихованість у відповідальності, щире розуміння свого обов’язку перед іншими людьми, усвідомлення того, що тільки ти і саме ти можеш і повинен допомогти хворій людині отримати повноту існування, тобто стати здоровим – ось моральні показники необхідні для медичної сестри. 
Вона знаходиться трохи в тіні лікуючого лікаря. На півкроку віддалік за своїм статусом, але ця дистанція скорочує відстань між нею і хворим. Вона – медична сестра. І в справі виходжування хворого вона – головна.
Якщо раніше вважалося, що медична сестра – помічник лікаря, то зараз це грамотний, самостійно 
працюючий фахівець, що виконує чітко розроблені функції виходжування хворого. За межами кабінетів лікарів основний час і увагу віддає вона пацієнтам, готує до прийому у лікаря, допомагає отримати призначене їм лікування. Ефективність роботи лікарів багато в чому залежить від кваліфікації і правильної організації роботи медичних сестер, від їх моторності та людських якостей – сумлінності, акуратності, душевної теплоти. На щастя, в наших лікарнях чимало чудових медсестер, справжніх подвижниць своєї нелегкої професії.
Справжні фахівці можуть вирости лише з людей, які вже до початку свого 
навчання пройшли досить серйозну школу самовиховання і не втратили в бурях переживань людяність, але зміцнили власну душевність; не стали черствими, не закрилися від людських страждань, але стали міцнішими і впевненішими у власних силах , навчилися дисциплінувати себе. 

Гуманізм професії створює основу для захисту особистої гідності медсестри, її фізичної недоторканності, права на допомогу при виконанні професійних обов’язків. До речі, і її життєвий рівень повинен відповідати статусу її професії. Медичних працівників і медсестер, зокрема, не можна примушувати до роботи на неприйнятних для них умовах.
Ні, напевно, сенсу сперечатися про те, як потрібна, важлива, прекрасна 
професія медсестри.
“Медсестри надають необхідну 
фізіологічну і емоційну підтримку пацієнтам, тому що саме вони проводять з ними найбільшу частину часу”.
“Медсестра намагається” зрозуміти пацієнта, терпляче вислуховуючи, коли він розповідає про свої тривоги і 
страхи, а також прагнути емоційно підтримати і втішити його “. А коли пацієнт знаходиться на порозі смерті, то медсестрі потрібно” допомогти йому зустріти смерть як можна з меншим стражданням і як можна з великою гідністю “.
“Медсестра покликана дбайливо доглядати за пацієнтом. Кілька років тому у 1200 професійних медсестер запитали:” Що є найважливішим у роботі медсестри для вас? “98 відсотків з них відповіли, що найважливіше – це надавати
якісний догляд”. “Але поряд з радощами робота медсестри пов’язана з численними труднощами. Вона не терпить помилок! Даючи ліки, роблячи забір крові, ставлячи крапельницю або просто перевертаючи пацієнта, медсестра повинна бути дуже обережна. Помилятися не можна – особливо в тих країнах, де люди люблять подавати в суд на медпрацівників. Іноді медсестра потрапляє у важкі ситуації.  Психотерапевтична роль медсестри дуже велика, де б вона не працювала. Не випадково спочатку, коли інститут медсестер лише створювався, вони називалися сестрами милосердя, так як дбали не тільки про тіло, а й про душу хворих. Мистецтво сестринської справи полягає в гармонійному поєднанні творчого підходу та наукової обгрунтованості процедур, посібників, словесних впливів і бесід в процесі догляду за хворим; в умінні часом захистити пацієнта від його негативних думок і почуттів, які суттєво затягують одужання. Такий захист важливий для людей будь-якого віку, але особливо для дітей та літніх людей.
Щоб здійснити
його, медсестра повинна бути готова до співпереживання, повинна проявляти доброту, чуйність, участь. Але в ряді випадків просто хороших людських якостей недостатньо. Щоб застосовувати їх професійно, а значить, з високим ступенем надійності, треба засвоїти певні елементи медичної психології  та психотерапії. Психотерапевтична діяльність медсестри перш за все повинна бути спрямована на такий складний патопсихологічний комплекс, яким є внутрішня картина хвороби, тобто розуміння пацієнтом характеру свого захворювання. Ставлення хворого до своєї хвороби може носити гіпернозогнозічний або анозогнозічний характер; крім того, можливо безліч перехідних станів.
Слід визнати, що професія медсестри особливо затребувана життям. Враховуючи повсюдн
ий брак середнього медичного персоналу, дівчата в білих халатах часто змушені працювати понад 14 годин на добу, перебуваючи в постійному русі і часто не маючи часу на нормальний обід.
Під час чергування медсестри повинні бути постійно напоготові, адже тривалість одужання і результат захворювання багато в чому залежить від їхнього досвіду, вміння та навичок: “Порятунок важко хворого пацієнта залежить від того, чи зуміє медсестра вчасно помітити погіршення його 
стану і визначити, з чим це пов’язано”. Саме психологічне і фізичне напруження, яке постійно відчувають медсестри, стає причиною того, що відсоток різного роду помилок і відхилень у медсестер зустрічається значно частіше, ніж у представниць інших професій. Напружена праця медсестри негативно відбивається і на її здоров’ї. У результаті досліджень було встановлено, що тривалість життя медсестер у середньому на 3-5 років менше,ніж у представниць інших професій. Брак медичних сестер відчувається повсюдно. Праця медичних сестер – щоденний подвиг, так як часом їм доводиться звалювати на свої тендітні плечі по дві-три ставки. Стимулює їх лише любов до професії. Так давайте скажемо їм за це величезне людське спасибі. 

Заступник головного лікаря

з організаційно-методичної

консультативної роботи                                               Ященко Л. Л.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *